Інтерв’ю з художником Олексієм Коржем

Ми зустрілися з Олексієм Коржем в Києві, на виставці "Наближаючи весну", що проходить у рамках спільного проєкту Громадської організації "Спадщина Чембержі в мистецтві та освіті" та Київського академічного театру "Колесо", на території цього відомого закладу сценічного мистецтва. Серед представлених робіт відвідувачі мали змогу побачити і творчість Олексія – його унікальний стиль, яскраві кольори та емоційна глибина робіт не залишали байдужими.

— Олексію, розкажіть трохи про себе. Як почався ваш творчий шлях?

— Моє повне ім’я – Корж Олексій Юрійович. Я народився 11 грудня 1973 року в місті Запоріжжя. Мій творчий шлях розпочався у 2019 році, коли я вперше відчув непереборне бажання втілювати свої думки та емоції у живописі. За цей час я створив близько 2000 картин, а у моїй майстерні зберігається понад 1000 робіт. Кожна з них – це унікальне відображення мого внутрішнього світу, емоцій та переживань.

— Де ви зараз проживаєте та працюєте?

— Я живу в Запоріжжі та працюю майстром кування на підприємстві "Дніпроспецсталь". Цікаво, що саме процес кування сталі, спостереження за розпеченим металом і бризками вогню пробудили в мені жагу до мистецтва. Це ремесло стало джерелом натхнення для моїх картин, наповнюючи їх особливою енергією.

— Чи маєте ви творчий псевдонім?

— Ні, не маю. Вважаю, що моє ім’я вже є частиною мого мистецтва.

— Які матеріали ви використовуєте у своїх роботах?

— Основні матеріали, з якими я працюю, – це акрил і гуаш. Вони дозволяють створювати яскраві, насичені роботи, передавати глибину кольорів і експериментувати з техніками нанесення фарби.

— Які жанри та стилі вам найбільш близькі?

— Безумовно, це – неоабстракція та марінізм. Перший дає мені свободу вираження, можливість передати емоції, не прив’язуючись до конкретних образів. Другий же дозволяє зобразити мінливість води, її динаміку та глибину, що для мене є джерелом особливого натхнення.

— Чи маєте власну унікальну техніку або методику?

— Так, я використовую досить нетиповий підхід – поєдную косметичні олівці з акриловими фарбами. Це дає можливість створювати цікаві фактури та деталізовані елементи, додаючи картині багатошаровості та особливої виразності.

— Які художники або митці вас найбільше надихають?

— Я захоплююся творчістю Амадео Модільяні, Густава Клімта та Едварда Мунка. Модільяні вражає своєю витонченістю та пластичністю форм, Клімт – декоративністю та символізмом, а Мунк – емоційною глибиною своїх робіт. В їхніх роботах я знаходжу щось особливе, що відгукується в моєму власному мистецтві.

— Чи є ваші роботи у музейних чи приватних колекціях?

— Так, мої картини знаходяться у приватних колекціях у різних країнах світу. Вони є в Україні, Франції, Туреччині, Німеччині та Чехії. Це для мене велика честь – знати, що мої роботи знаходять відгук у серцях людей з різних куточків світу.

— Чи є у вас улюблені мистецькі епохи або напрямки?

— Мені цікаві напрямки мистецтва, починаючи з 1900-х років і до сьогодні. Цей період охоплює безліч інновацій, експериментів та змін у підходах до мистецтва, і саме це найбільше мене приваблює.

— Чи слухаєте музику або дивитеся щось під час створення робіт? Якщо так, що саме?

— Так, музика для мене є важливою частиною творчого процесу. Вона допомагає зануритися у потрібний емоційний стан. Я слухаю її в дуже широкому діапазоні – від класичних симфоній до важкого року. Це залежить від настрою та характеру роботи, над якою працюю в даний момент.

— Яке ваше творче кредо?

— «Усе буде Україна!» – це не просто гасло, а глибоке переконання, що живе в моєму серці. Я безмежно люблю свою Батьківщину, і через мистецтво хочу передати її силу, красу та незламний дух. Кожна моя робота – це відображення цієї любові, віри в нашу перемогу та світле майбутнє України.

— Чи маєте ви художню освіту?

— Ні, я самоук. Мистецтво для мене – це спосіб самовираження, а не просто набір технічних навичок. Я вчився через спроби, помилки та спостереження.

— Як саме ви навчалися? Що допомогло вам розвинути свій стиль?

— Головним чином – самостійне навчання. Я багато експериментував із техніками, спостерігав за роботами відомих художників, читав книги про мистецтво. Великий вплив на моє формування мали рідні. Батько був талановитим у багатьох сферах, зокрема мав дар малювання, який мене захоплював. А мама прищепила мені любов до прекрасного. Це стало міцним фундаментом для мого художнього розвитку.

— Що надихнуло вас почати малювати?

— Найбільше мене надихнув мій син. Його безпосередність і щирість допомогли мені побачити світ іншими очима. Крім того, природа, музика, людські емоції – усе це впливає на мої роботи.

— Чи були у вас наставники або вчителі, які вплинули на ваш стиль?

— Ні, але я завжди відкритий до нових знань. Багато чого я навчився, просто спостерігаючи за творчістю інших майстрів.

— Які теми або сюжети вас найбільше цікавлять у творчості?

— Мої картини народжуються в моменти натхнення, коли мене переповнює бажання створювати щось світле, добре та сповнене життям. Я використовую колір як головний інструмент для передачі своїх переживань і настроїв. У моїх роботах можна побачити і портрети, і абстракцію, і природні мотиви, але головне для мене – передати емоцію.

— Як би ви охарактеризували свій стиль?

— Мій стиль ще розвивається, але я прагну до того, щоб мої роботи були виразними, емоційними, живими. Вони можуть бути різними за технікою, але головне – щоб глядач відчув у них щирість і занурився у світ відчуттів та фантазій.

— Як проходить ваш творчий процес? Чи є у вас якісь ритуали перед початком роботи?

— Усе залежить від настрою. Інколи я працюю швидко, наче в потоці натхнення, а інколи можу довго продумувати деталі. Обов’язково включаю музику – вона допомагає налаштуватися на творчий лад.

— Що для вас найголовніше в мистецтві?

— Найголовніше – це можливість поділитися частинкою себе, своїх почуттів і думок. Коли людина дивиться на мою роботу і відчуває щось своє, мені здається, що картина оживає.

— Які у вас творчі плани на майбутнє?

— Я хочу більше експериментувати, брати участь у виставках, можливо, спробувати нові техніки. Також мрію створити серію робіт, присвячених Україні та її незламності.

— Дякую за розмову! Чи є щось, що ви хотіли б додати?

— Я хочу висловити велику подяку громадській організації "Спадщина Чембержі в мистецтві та освіті" та Київському академічному театру "Колесо" за можливість представити свої роботи на цій чудовій виставці. Це надзвичайно важливо для митців – мати простір для вираження своїх ідей і спілкування з глядачами. Усім художникам і творчим людям хочу побажати не боятися творчості, не зупинятися у своїх пошуках, сміливо виражати себе через мистецтво та надихати інших. Малюйте, створюйте, діліться своїми емоціями – це робить наш світ багатшим і яскравішим!